Як вправний геолог в пошуках рідкісних мінералів на вершину багатьох хіт-парадів вирвалась пісня «Плакала» гурту «KAZKA». Ми щиро вітаємо успіх цієї чудової мелодійної пісні з соковитим вокалом та ламаним ритмом. Але оскільки у тексті центральним образом є фіалка, то наші ботаніки наточили свої бінокуляри та визначники в намаганні з’ясувати, що ж за рослину мав на увазі гурт.
Уважний перегляд відео переконав нас, що на екрани потрапила трішки не та фіалка. Зіркою кліпу стал...а Сенполія, вона ж узамбарська фіалка, яка навіть не належить до родини Фіалкових! Вона представляє Геснерієві, види яких не зростають у дикому стані в Україні.
Сенполія – це гість з гірських регіонів Сходу Африки. Саме там, у Танзанії та Кенії можна зустріти поблизу водоспадів та бурхливих річок, що поспішають на рівнину трапляються ці симпатичні рослини.
Рослину було відкрито у 1892 році. Вальтер фон Сен-Поль, який був військовим комендантом Узамбарського округу Східної Африки, що вважалася тоді колонією Німеччини, звернув увагу на цю рослину під час прогулянки. Вальтер зібрав насіння та переслав її своєму тату – Ульріху, який був головою Німецького дендрологічного співтовариства. Лише через рік їх проростить ботанік Герман Вендланд та назве новий для науки рід на честь Сен-Полей – батька та сина. Перший вид роду назвали Сенполією фіалкоквітковою, що заклало початок одній великій плутанині.
У 1893 році сенполії вийшли у великий світ, їх презентували на виставці у бельгійському Генті. З цього часу вони завойовують прихильність по всьому світу. За 50 років було виведено 100 сортів сенполій, ще через півстоліття кількість сортів перевалила за 30 тисяч. Ось такі рослини супер-зірки!
Але не меншої уваги заслуговують і власники авторських прав на назву Фіалка (Viola). Патент на це видав ще Карл Лінней й з цим варто рахуватися. В Україні можна зустріти кілька десятків видів фіалок, серед яких і фіалку триколірну, яку часто культивують в садах. Ряд фіалок є щасливими власниками кетонної сполуки іонон – яка володіє традиційним «квітковим» ароматом та може на певний час вимикати наші нюхові рецептори.
Звісно, не важливо, яку фіалку мали на увазі виконавці пісні. Головне, щоб ми з Вами зберігали критичне мислення та прагнули нових знань. Так бажали цього, як і Леонід Каденюк польоту в космос, про якого до речі цієї неділі буде лекція в нашому музеї https://www.facebook.com/events/2102921626685463/