Побутовий шовінізм... У таких ситуаціях планка реально падає, особливо коли розумієш, що ці чуваки безнадійно відстають у розвитку років на 16. Адже, якщо не зраджує пам'ять, українська почала бути популярною ще після революції 2004 року. Мені, приміром, уже років 6-7 ніхто не каже, що у мене "красива українська мова і я напевне зі Львову приїхав або з села"... Сепарів і рашкованів не рахую.
Одним словом, добре що мене там не було, інакше б ці персонажі вчинили "прикре самогубство". Тому що РІЗНИЦЯ Є, просто народ у більшості своїй ще не доріс до усвідомлення того, на чому РФ будувала свою експансію, розкачувала Крим і Донбас, і чим вона виправдовуватиме свої злочини у майбутньому.
Сьогодні в метро у Києві два мужика почали чіплятися до нас через те, що ми говоримо українською. Подумав, ну, неадеквати якісь, їх скрізь тьма. Колеги якраз ви...ходили, а я вирішив відійти. Вони почали на весь вагон горлопанити: «Чьо оні виёбиваются, уже даже в сьолах нє разгаварівают на украінском»
І я чогось згадав як до нас прийшли в Ukrainer якісь рєкламщіки і кажуть нам:
— Ну, так как у вас националистический контент.
— Який, який?
— Националистический
— Це шо в нас націоналістічєськє?
— Ну ви ж тільки українською.
— В нас переклад на 9 мов.
— Но основной — украінскій? Значит националистический.
Нєт нікакой разніци, канєшно, на каком язикє, але є одне але.