Радянська дипломатія славилася тим, що вимотувала іншу сторону «фальшивими» переговорними цілями. Тоді кожна поступка з питань, які для Москви були менш значимі, ніж стратегічна мета, подавалася як небачений компроміс. Такий переговорний процес міг тривати довго. Або «несподівано» швидко. Все залежало від відчуття в Кремлі ситуації.
Манера росіян на переговорах в нормандському форматі продовжує цю радянську практику. Заяви після вчорашньої зустрічі в Берліні це виразно показу…ють.
Те, як виглядатиме миротворча місія (якщо вона буде), - безумовно, питання важливе. Те, як організувати процес справедливого повернення наших окупованих територій та відновлення там демократії, - також.
Але головна суть - інша.
Які будуть гарантії безпеки для України? Хто своєю колективною протекцією гарантуватиме «гарантоване» Москвою? Хто нестиме відповідальність за злочини Кремля і відшкодує збитки для наших людей і держави?
Це і є стратегічні питання, від яких відволікає увагу Москва. Це і є стратегічні питання, які становлять для нас життєву вагу.