Інтерес до Канади передався мені від батька, який колись працював нафтовиком. І я пам’ятаю його розповіді про канадську нафтогазову галузь та провінцію Альберту – провідний нафтогазовий регіон Північної Америки. Пам’ятаю Калгарі і першу Зимову Олімпіаду в Канаді. Це були неперевершені враження.

🌱 Мої ключові тези:

У найближчі 10-15 років Україна має здійснити енергетичний перехід. Знайти заміщення вугільній генерації і стати більш «зеленою», більш екологічно friendly.

Це означає, що наші дії у зеленій трансформації мають бути максимально ефективними і принести відчутні результати вже у найближчій перспективі.

В рамках Паризької угоди та Європейського зеленого курсу Україна взяла на себе зобов'язання щодо скорочення до 2030 року викидів парникових газів на 65% порівняно з 1990.

Ці зобов’язання вже відображені в національних політичних документах – Національному плані скорочення викидів, Звіті з оцінки відповідності генерації, Другому оновленому національно визначеному внеску.

Також ключовим фактором для розвитку енергетичного сектору є інтеграція української енергетичної системи в європейську мережу (ENTSO-E), яка запланована на 2023 рік.

Ми маємо підкорегувати свій енергетичний мікс і збільшити частку відновлюваних джерел енергії до 25% у 2030 році. Нам потрібно зробити український енергетичний мікс більш чистим. Щоб він знайшов своє місце в нових кліматичних реаліях – і на ринку Європейського Союзу.

Водночас необхідно розуміти що на даному етапі це неможливо зробити за рахунок лише енергії сонця та вітру.

Тому таке значне місце у нашій енергетичній стратегії приділяється атомній генерації. Міністерство енергетики України планує розвивати цю галузь, ми започаткували стратегічне партнерство з США в атомній енергетиці.

Сьогодні частка АЕС в енергоміксі становить понад 50%. Що в сукупності з ВДЕ та гідроенергетикою складає понад 70% виробництва електроенергії без вуглецевого сліду.

І ми вітаємо намір European Commission включити атомну енергетику до зеленої таксономії ЄС. Це допоможе прискорити заміщення шкідливих енергоресурсів, як вугілля, і наближення до більш екологічного поєднання джерел енергії.

Але також важливою частиною зеленої трансформації є використання природного газу в якості перехідного палива. Як своєрідного «містка» між традиційною і зеленою енергетикою.

З 30 млрд кубічних метрів річного споживання, 20 млрд ми покриваємо власною добичею, і ще 10 млрд – імпортуємо. У останні роки це імпорт з Європейського Союзу.

Але газ, який споживає сама Європа, переважно надходить з Росії. Цієї «вуглеводневої диктатури», яка використовує блакитне паливо як геополітичну зброю. Це б’є по енергетичній безпеці континенту, б’є по споживачах, по домогосподарствах і промисловості.

Тому ми зацікавлені в диверсифікації джерел постачання газу – з метою посилення енергетичної безпеки.

І Канада, яка посідає 5 місце у світі як виробник природного газу, може стати одним із найбільш надійних партнерів України.

Нас цікавить «фізичний» скраплений канадський газ. Але ще більше нас цікавить канадська експертиза в нафтогазовій галузі. Ті інновації, якими володіє країна кленового листка у розробці обладнання для розвідки та добичі газу – як onshore, так і offshore.

Я сподіваюся, що ми посилимо партнерство у даній сфері. І від провінції Альберта, про яку мені розповідав батько, провінції, де живе чи не найбільше канадців українського походження, до України протягнеться ще один зв’язок. Зв’язок взаємних інтересів у нафтогазовій галузі.

Наприкінці ХІХ століття перші українці перетнули океан, щоб знайти новий дім в Канаді. І я би хотів, щоб сьогодні канадські танкери, технології, інновації та компанії так само перетнули океан – і знайшли другий дім в Україні.

Підтримка декарбонізації України сприятиме досягненню глобальних кліматичних цілей – і створить додаткові інвестиційні можливості для канадських компаній. Задля блага екології, економіки, і в першу чергу – задля блага людей.

Україна відкрита для інвестицій, бізнес-можливостей та діалогів для створення нових прикладів співпраці в галузі зеленої енергії.