Ці дні є особливо пам‘ятними для всіх вірних і духовенства Православної Церкви України. Адже минув рік від підписання та вручення Його Всесвятістю Вселенським Патріархом Варфоломієм Патріаршого і Синодального Томосу про автокефалію нашої Церкви. Це був рік багатьох випробувань, але також і нашого внутрішнього впевненого розвитку та становлення як повноправної складової у Диптиху автокефальних Церков-Сестер. Це час подяки Господу нашому Ісусу Христу, Який вів нас усіх цим неле...гким, проте благословенним шляхом. Сьогодні звершив Божественну літургію та молебень у Свято-Михайлівському Злотоверхому соборі, під час якого лунала подячна молитва нашому Спасителеві – за даровані нам блага духовної єдності в Помісній Церкві, тіло Якої ми усі складаємо. Дякуємо Господеві, що Він був щедрий і милостивий до нас, допомагав і сприяв кожному з нас.
Ми довго йшли до події, яка сталася рік тому і завдяки якій наша Церква утвердилася, як помісна складова Вселенського Православ’я. Маємо за це дякувати також і Його Всесвятості Вселенському Патріарху Варфоломію та всім членам Синоду Константинопольської Матері-Церкви. І водночас хочу висловити подяку всім вам – архієреям, духовенству та вірним, які складають тіло нашої єдиної помісної Православної Церкви. Усі ми – безпосередні учасники цієї історичної події та усіх змін, які щоденно відбуваються в українському православ’ї.
З Божого благословіння тисячолітній шлях привів до визнання нашої Церкви, і цей процес незворотній. Проте попереду – ще багато перешкод і багато праці над розбудовою Православної Церкви України, часточкою якої є кожен з нас. Тож нехай Господь і надалі дарує нам наснагу і незламну віру в духовну перемогу. Просімо Спасителя укріпити наші тіла і душі, щоб кожен на своєму місці трудився над спільною справою утвердження нашої Помісної Церкви.
