"Другий рік місто косить чума
Не працюють навіть бордель і тюрма.
Скінчився хліб, скінчилася вода
З культурного життя лише хресна хода.
***...
Ходимо, кличемо святих отців
На зворотньому шляху підбираєм мерців
Папське ім'я втрачає силу і міць
Відьми звільняються з робочих місць.
***
Сенс ворушити цю каламуть?
Що тут гадати, всі й так помруть.
Яка різниця,що скажуть зірки?
Середні віки, такі середні віки...
***
Єпископ приходить в єврейський квартал
Говорить хто з нас не гине за метал.
Усіх нас знищить небесний терор
Усіх нас винесуть у чорний коридор.
***
Світла немає, відсутня мета
Саме час починати свята.
І тоді лунає барабанний бій
Підіймає з землі ремісників і повій.
***
Затягує нас у свою круговерть
Тих,хто помер не лякає смерть.
Не лякає жодна з її образ
Боятись тут варто хіба що нас.
***
Ми одягаємо пір'я і хвости
Змащуємо кров'ю натільні хрести.
Палимо на вулицях свого стану
І оголошуємо небесам війну.
***
Ходимо процесіями довкола вогнів
Все що в нас є це народний гнів.
Кладемо на обличчя пудру й грим
Ніколи не пізно померти молодим.
***
Ніколи не пізно змінити ім'я
Про мене свідчить лише ціль моя
Ніколи й нікому не кажи про це
Смерть не пізнає нас у лице"...
(С) Сергій Жадан