От, приміром така. Австралієць прилетів до Жулян. Йому не змогли видати візу по прибуттю там, бо там нема печатки, і замість того, щоб якось це виправити - відправили його у Бориспіль. За печаткою. Але не на якомусь спеціальному таксі, а літаком через Дубаї.

Або група австралійців, що ночувала на підлозі у Борисполі, ну бо Україна візу видає лише в робочі години, а прилетіли вони вже по їх закінченню. Це як би аеропорт працював цілодобово, а багажне відділення тільки з 9 до 6.

А ще постійно пишуть іноземні журналісти і звертаються науковці, що досліджують корупцію в Україні. Звертаються, як до експерта і просять дати коментарі. Не звертається більше тільки МЗС, ніколи не зверталася прокуратура і антикорупційне бюро. Їм не треба. Правила, що проходили погодження ще на початку березня не затверджені досі. Могла б вийти така красива для влади історія взаємодії, але стільки ж ще можна нажити на бюрократичних руїнах совка.