Не стало Yevgenij Marchuk . І я хочу написати історію, яку декілька разів розповідала ці дні, на різних інтерв‘ю до 30-річчя Незалежності. Наша Незалежність далеко не була подарована Україні і не впала нам з небес. Це досягнення багатьох, хто боровся за неі і тих, хто не дожив до цього моменту, це покоління і покоління людей, героїв, та і зараз Україна фактично продовжує виборювати свою незалежність від Імперії. Але в кінці 80-тих і початку 90-тих Незалежність стала результа...том намагань багатьох дуже різних сил. В серпні 2016 року вийшла програма Oleksandr Zinchenko «Розсекречена історія» і її раджу подивитись всім задля осмислення цих процесів, а не поверхневих суджень, бо багато однакових сюжетів, відчуваю, буде напередодні цієї дати. А насправді це ж був тектонічний злам історіії. https://youtu.be/XkNOMq4Q9Ac
В студіі було четверо гостей. Я, Леонід Макарович Кравчук, Левко Лук‘яненко та Євген Кирилович Марчук. Ми разом намагались дати повну картину–що ж відбулось насправді тоді в Україні і яка була роль кожного. Євген Марчук до 91 поку працював у КДБ, за два з половиною місяці до проголошення Незалежності він був призначений міністром з нацбезпеки та надзвичайних ситуацій.
Після програми я запитала в Марчука:
–Євгене Кириловичу, а ви знали про нашу студентську діяльність, про «Червону Руту» і про мене?
–Знав, звісно, і я, і служби знали, –відповів Євген Кирилович.
–Але ж ви могли і мене легко змусити замовкнути, і багатьох інших? Могли, але не зробили цього ? Чому?
–Бо я теж українець,- відповів Євген Кирилович Марчук.
Державник, українець, надзвичайного розуму порядна людина. Ваша роль в нашій Незалежності велика і ми знаємо про це. Вас дуже не вистачатиме, Євгене Кириловичу. Ваші думки, Ваша мудрість, дописи і дії були і залишаться опорою для багатьох. І для мене.
Нехай душа Ваша спочиває.