Що ближче до виборів до Європарламенту (6-9 червня), то більша увага до теми - як всередині країни, так і загалом, у глобальному контексті.
Що зрозуміло. Після повномасштабного вторгнення РФ роль Європарламенту значно зросла, і окрім внутрішньої проблематики ЄС, зараз там відбуваються дискусії та приймаються рішення, які стосуються глобального протистояння демократій агресивним автократіям та війні.
Точка виявлення протистояння - між євроцентристами та ультраправими.
...Уже відомо, що другі матимуть кількісну перевагу. Але, навряд чи, створять коаліцію, в силу різнобарвності. Загалом, можна говорити про чотири види ультраправих.
1. Партії (при владі чи в опозиції), які готові співпрацювати з центристами і єдині у позиції щодо Росії (наприклад, «Брати Італії» Мелоні).
2. Партії, які при владі, але критикують Брюссель та займають лояльну позицію по відношенню до РФ (зокрема, «Фідес» Орбана).
3. Опозиційні ультраправі, які мають радикальну риторику по відношенню до діючих урядів, а також помічені у фактах співпраці/контактування з РФ (як «Альткрнатива для Німеччини»).
4. Ультраправі/популісти другого покоління, ще більш радикальні від «класиків» ( Тороцкої в Угорщині, Вагенкнехт в Німеччині).
Трохи деталей, які відбуваються, для розуміння. Серед ультраправих у Європарламенті є дві великих групи. В одній із них, скоріше за все, лідером стане «Національне обʼєднання» Ле Пен. В іншій - «Брати Італії» Мелоні (яка також отримала пропозицію щодо співпраці з фон дер Ляєн). З першої групи виключили «Альтернативу для Німеччини» під гучні фари виключили з ID. У другій групі зростають настрої серед проукраїнських членів виключити Фідес.
Але не менш важливим є те, що відбувається всередині євроцентристів. Власне, якщо вони будуть обʼєднані по ключовим питанням, і це далі це проявлятиметься й у діях, то у різних ізрляціоністських сил буде менше підстав для критики (якою, як ми знаємо, дуже жваво користується Кремль).