Таким чином, до драфту механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM, carbon border adjustment mechanism), оприлюдненого Єврокомісією 14 липня 2021 року, пропонуються такі зміни:

1. Окрім цементу, добрив, заліза, сталі, алюмінію та електроенергії, під сферу дії СВАМ пропонують включити органічні хімічні речовини, водень та полімери, які імпортуються в країни ЄС.

2. Оподаткуванню будуть підлягати не лише прямі викиди СО2, що утворюються в процесі виробництва вказаних товарів, але й непрямі викиди, зокрема від використання електроенергії.

3. Безкоштовні квоти на викиди парникових газів, доступні в рамках ринку торгівлі квотами в ЄС (EU ETS) в секторах, охоплених CBAM, будуть скасовані раніше – не в 2036 році, а вже у 2028.

4. Перехідний період СВАМ, коли імпортери не матимуть фінансових зобов’язань, розпочнеться з 2023 року, але триватиме не 3, а 2 роки – і вже з 2025 року СВАМ має запрацювати у повному обсязі.

5. Замість 27 національних органів у кожній країні ЄС пропонують створити один централізований орган, який буде розглядати та перевіряти CBAM-декларації, продавати CBAM-сертифікати імпортерам, тощо.

6. Кошти, отримані від СВАМ, пропонується направити на фінансування заходів з декарбонізації у найменш розвинутих країнах.

При цьому євродепутат відмітив, що CBAM має посилювати співпрацю ЄС з торговими партнерами, а не спричиняти конфронтацію. Водночас, претендувати на виключення з-під дії СВАМ можуть тільки ті торгові партнери, що мають прозорі та зрозумілі політики ціноутворення на викиди вуглецю.

Орієнтовно, запропоновані зміни будуть обговорювати в Комітеті Європарламенту у лютому 2022 року, а голосувати в квітні.

За оцінками European Business Association, у разі запровадження СВАМ при ціні €55/т СО2, додаткові витрати українських імпортерів продукції цементної галузі становитимуть щонайменше 2,1 млн, хімічної галузі – €48,5 млн, а в металургії можуть сягнути €628,3 млн щороку.