Зниження курсу на початку року відбувається не в перший раз. Воно пояснюється недостатньою координацією фіскальної і монетарної політики - в кінці року Уряд зазвичай дуже активно витрачає гроші. Наприклад, за грудень 2017 року залишок коштів Кабміну на єдиному казначейському рахунку зменшився в 10,6 разів - з 54,1 млрд. до 5,1 млрд. гривень. Неідеально спрацював тоді і Нацбанк, який у другій половині 2017 року запізнився з підвищенням облікової ставки - передумови для посилення кредитно-грошової політики склалися в серпні-вересні минулого року, а цикл підвищення ставки почався в середині жовтня.

Девальвація гривні, яку ми спостерігали в липні-серпні цього року була типовою (зазвичай зниження курсу гривні відбувалося у вересні і зачіпало частину жовтня). Тут є кілька причин. Зовнішня причина - цикл підвищення ставки ФРС привів до зростання привабливості активів в доларах США, який істотно подорожчав по відношенню до валют країн з ринками, що розвиваються. Але, рівень зниження курсу гривні був значно меншим рівнів девальвації аргентинського песо, бразильського реала, турецької ліри, російського рубля та валют багатьох інших країн з ринками, що формуються. Внутрішніх причин дві. По-перше, схоже, вітчизняні імпортери, які зазвичай активізують діяльність після закінчення періоду літніх відпусток, вирішили «зіграти на випередження»: в липні і серпні попит на валюту на безготівковому ринку був значно вище аналогічних показників попередніх років. Про це свідчать і показники зовнішньої торгівлі: обсяг імпорту в липні 2018 року був на 25,3% більше, ніж в липні минулого року, в серпні поточного року - вище на 17,4%, ніж у серпні 2017 року. Відповідно більш високим був і попит на інвалюту. По-друге, причиною підвищення попиту на валюту був обсяг гривні, що вийшов на ринок внаслідок погашення короткострокових ОВДП, які уряд був змушений емітувати на початку року - у зв'язку зі звичайною для січня-лютого непростою ситуацією з держбюджетом (до речі, прихід нерезидентів в середині зими на ринок ОВДП дозволив переломити тенденцію зниження курсу гривні). Оскільки у нас діє режим плаваючого обмінного курсу, Нацбанк згладжував різкі коливання курсу, але не міг зупиняти тенденцію, що складається.

До речі, якщо зіставити курс гривні до долара на початку року і на 16 жовтня, виходить, що за цей час гривня зміцнилася (нехай і незначно - на 0,5%). Чого ж чекати від гривні до кінця цього року? Серед факторів, які впливають на курс гривні, виділю такі найважливіші - ціни на основні експортні товари (сільгосппродукти, міндобрива і продукцію чорної металургії), ціни на основну імпортну продукцію (енергоносії і споживчі товари для населення), перспективи отримання чергового траншу кредиту від МВФ і платежі за держборгом.

Ціни на основні експортні товари. Подивимося на Commodity Metals Price (https: // www. Indexmundi. Com / commodities /? Commodity = metals - price - index & months = 120): після помірно позитивної динаміки в квітні-липні, в серпні-вересні цей індекс знижувався, проте в жовтні стабілізувався на рівні 77,5. З огляду на сезонність попиту на металургійну продукцію, не думаю, що зниження цін на неї продовжиться, швидше варто очікувати помірного зростання. Якщо так і станеться, пропозиція валюти на міжбанківському ринку може збільшитися. Ситуація з цінами на міндобрива нейтральна: подивившись на індекс Potassium Chloride Monthly Price (https: //www.indexmundi.com/commodities/? Commodity = potassium-chloride & months = 120), побачите дивовижну стабільність - ціна метричної тони міндобрив знаходиться на рівні 215,5 доларів, не змінюючись з вересня 2017 року. Щодо цін на сільгосппродукцію. Згідно з даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН, після зростання ціни на пшеницю в липні-серпні, у вересні відбулося деяке її зниження - на 3% (але, світові ціни на пшеницю в вересні поточного року були на 12% вище порівняно з цінами вересня 2017 року). Причиною зниження цін в минулому місяці була активізація найбільших експортерів на початку чергового маркетингового року. Логіка підказує, що в жовтні-листопаді ціни стабілізуються. А, судячи по урожаю цього року, експорт пшениці з України буде стабільно високим, що повинно позитивно позначитися на пропозиції валюти. Відносно цін на кукурудзу - очікується їх невелике зниження, але для валютного ринку це буде компенсовано високим обсягом її експорту. Щодо ще однієї найважливішої для нашої країни експортної торгової позиції - соняшникової олії: ціни на неї потроху знижуються вже давно, однак обсяги експорту дозволяють сподіватися на серйозні обсяги надходжень валютної виручки (Україна займає 55% світового ринку «сирої» соняшникової олії, потенціал галузі - в збільшенні виробництва рафінованої продукції).

Ціни на основну продукцію, що імпортується. Світові ціни на нафту з початку року знаходяться на порівняно високому рівні, коливаючись в районі 80 доларів за барель. Оскільки часовий лаг між зміною світових цін нафту і роздрібних цін на паливо в Україні досить короткий (1-2 місяці), ця вартість нафти вже врахована в цінниках на українських АЗС, а зростання вартості бензину в серпні-вересні було пов'язане з ослабленням курсу гривні.

Середня ціна імпортованого газу становила в цьому році:

місяць Ціна (доларів за тис. куб. м)
січень 279,4
лютий 261,1
березень 278,7
квітень 310,8
травень 263,5
червень 267,4
липень 309,1

Але, якщо подивитися на графік ціни газу, що склався в кінці вересня-першій половині жовтня на найближчих до України європейських хабах - голландському TTF і німецьких NCG і GASPOOL - помітна тенденція до зниження котирувань (за останні два тижні ціни впали в середньому на 13%). Обсяг газу, закачаного Україною в підземні сховища за станом на кінець вересня, склав 16 млрд. куб. м., отже, період активної закупівлі близький до завершення, газу достатньо для забезпечення транзиту і проходження опалювального сезону (він буде масштабно закуповуватися тільки в разі неприємних погодних сюрпризів). Тобто, ситуація штатна - серйозного тиску на валютний ринок вона надати не повинна.

Щодо імпорту вугілля ситуація відносно сприятлива - з початку року середні ціни енергетичного вугілля знизилися з 77 до 68 доларів за тонну. Ймовірно, у міру наближення зими вугілля буде дорожчати, але навряд чи ціни перевищать минулорічні.

Попит населення на імпортні товари зростає, про це свідчить статистика споживчого кредитування - його обсяг за 8 місяців цього року збільшився на 20,5% (на жаль, левова частка коштів йде на покупку товарів іноземного виробництва, тому гостро стоїть проблема розробки і реалізації програм імпортозаміщення). У загальних масштабах імпорту вплив цього фактору на майбутню курсову динаміку не такий великий. Втім, до кінця року зазвичай імпорт споживчих товарів різко зростає, що може надати ситуативний вплив на курс гривні.

Згідно з даними Мінфіну, платежі за зовнішнім боргом в четвертому кварталі повинні скласти 17,25 млрд. гривень або близько 616 млн. доларів (з них 429 млн. доларів - погашення кредитів МВФ). Цей фактор, поряд з невизначеністю щодо отримання чергового траншу кредиту від МВФ, найбільш тривожний. Сподіваюся, що в разі ускладнень Мінфін зможе організувати залучення боргового фінансування (бажано з меншою прибутковістю, ніж це було в серпні). Ще більше сподіваюся на успіх в переговорах з Фондом, принаймні Нацбанк робить для цього все необхідне. Продовження кредитування МВФ важливо ще й тому, що від цього залежить отримання в цьому році макрофінансової допомоги від Євросоюзу.

Підведу підсумок. Перше - курсові коливання гривні, які ми спостерігаємо в цьому році, не настільки великі, як це відбувається з валютами багатьох країн, що розвиваються. Друге - думаю, сезонне ослаблення гривні в 2018 році змістилося з типового періоду «вересень-жовтень» на «липень-вересень» і його потенціал, ймовірно, вичерпаний. Третє, вважаю, дія чинників, здатних позитивно і негативно вплинути на курс гривні до кінця поточного року, в цілому буде взаємно компенсовано. А, якщо вдасться отримати транш кредиту МВФ, уникнути експансії державних видатків в грудні, а також при відсутності потрясінь на світових фінансових і енергетичних ринках, в наступний рік ми можемо увійти зі стабільною ситуацією на валютному ринку.