Коли я слухаю оприлюднені телефонні розмови Глазьєва і Затуліна, я пригадую, як ці два мерзотники буди постійними гостями шустерівських ефірів і як мої спроби говорити з ними як із провокаторами, а не як із політиками "з іншою думкою" наштовхувалися на стіну нерозуміння інших учасників програми. А вони продовжували їздити і виступати, готуючись до знищення нашої країни. А глядачі продовжували дивитися, а наші політики продовжували - й продовжують - туди бігати, вже для діалогу з іншими провокаторами.
Якась дивовижна схильність до суїциду.