Відійшов у засвіти Євген Кирилович Марчук... Зупинилося серце... Не стало мудрої людини, щирого патріота України. Від нас поступово йде ціле покоління тих українських політиків, хто у складні та переломні 1990-ті роки змогли втримати Україну від повороту назад у минулі комуністичні часи та від повної здачі її Росії. Сьогодні багато хто не уявляє повною мірою хисткість та драматизм ситуації тих років. Коли кожен день треба було у зовні "мирних" умовах реально боротися за Укра...їну, протистояти проросійським силам на кожній ділянці - від впровадження української мови до питань економіки та зовнішньої політики. Євген Марчук зіграв свою особисту і надважливу роль у тому, що той реванш не відбувся.
Він був першим українським прем'єром, який викликав гордість - розумний, патріотичний, із блискучим знанням англійської мови, а до усього - статний і красивий. Він першим з українських політиків такого рангу викликав довіру і симпатію на Заході. Не випадково його сприймали абсолютно позитивно більшість політиків - вчорашніх радянських дисидентів та політв'язнів. Показово, що до Є. Марчука з довірою ставилися лідери організованого націоналістичного руху, зокрема, останній Президент УНР у екзилі, Голова ОУН Микола Плав'юк. Він не один раз сам на сам зустрічався з Євгеном Кириловичем і обговорював з ним актуальні питання української політики. Пригадую, що у час отих відомих президентських виборів 1999 р., коли Євген Кирилович був одним з кандидатів. За дорученням М. Плав'юка я брав участь у його виборчій кампанії і відповідав за її організацію по одному з центральних районів міста Києва. У першому турі тут Є. Марчук посів друге місце після Л. Кучми з доволі невеликим відривом. Пригадую, що мій досвід ведення агітаційної кампанії навіть відзначали та узагальнювали на великій нараді учасників виборчого штабу Є. Марчука під Києвом.
І мало хто згадує про ту автомобільну аварію під Обуховом, у яку втрапив тоді Є. Марчук і після якої дивом залишився живим. Між тим, у ті роки відбулося кілька схожих аварій, у яких загинули відомий український політик В. Чорновіл та ряд популярних журналістів. Саме після тієї аварії стався поступовий відхід Євгена Кириловича від безпосередньої участі у "великій політиці".
У тих виборах Є. Марчук відіграв ключову роль у тому, що завдяки ініційованій ним "канівській четвірці" було виключено з процесу О. Мороза, який узагалі не кандидував. І не відбулося об'єднання соціалістів з комуністами. А сама по собі ідея єдиного кандидата, альтернативного до Л. Кучми, була надзвичайно перспективною і дуже шкода, що її не підтримали у частині національно-патріотичного середовища, яке традиційно для України не захотіло об'єднуватися і висунуло купу кандидатів, роздрібнивши голоси патріотів України.
Але Є. Марчук далі залишався в українській політиці як досвідчена, зважена і мудра людина, а його публічні думки завжди викликали велику увагу громадськості.
І от сьгодні прийшла новина, що Є. Марчука не стало....
Царство йому небесне! І будемо пам'ятати цю людину, яка залишила помітний слід у новітній історії України у добу відновлення її державної Незалежності.