Останній прихисток має дати українська земля, в Українському Пантеоні, а не кладовища світу.

Коли я вмер — забув, не знаю…
Я в чорній прірві забуття…
О краю мій, коханий краю,
Коли ж це стратив я життя?!
І скільки вже минуло років,
Як мертвий я лежу в труні,
Лежу, не чуючи пророків
І не палаючи в огні?..

І сниться сон мені: неначе
Десь на холодній чужині
Якийсь вигнанець гірко плаче
І заздрить мертвому мені.

http://www.istpravda.com.ua/articles/2010/12/14/8885/

They need to come back home.
Doroshenko, Holovaty, Oles, Bandera, Shukhevych, Konovalets, Skoropadskyi, Petliura, Vynnychenko...
Hundreds of heroes who lived in and for Ukraine, and whose sacrifices ensured that Ukraine is alive today.
Their final resting place should be on Ukrainian soil, in the Ukrainian pantheon - not on the assorted cemeteries of the world.