Сьогодні не стало мого найближчого друга... Людини, яка відчувала, розуміла, і знала мене краще ніж будь-хто на цій Землі... Не стало люблячого чоловіка і батька, і дідуся... Людини, що створила міцну і люблячу сім’ю. Не стало справжнього патріота... Людини, яка своїм розумом і своїм серцем здобувала нашу незалежність, а потім по цеглині розбудовувала рідну державу... Не стало видатного вченого... Людини, закоханої в науку, і вірної їй до останнього подиху... Не стало справжнього вчителя. Людини, що навчила і виховала тисячі інших Людей... Дякую тобі, тато... люблю тебе, і завжди буду любити... З Богом... p.s. Враховуючи карантинні обмеження та шануючи бажання родини, прощання з Іваном Вакарчуком буде приватним. Заздалегідь вдячні всім за розуміння!